Існує палітра з 216 кольорів, поведінка яких мало передбачена при використанні різного заліза і програмних платформ. Вона називається web-безпечною (або просто безпечною) палітрою, і ці кольори розпізнаються всіма браузерами і системами (ну, за виключенням зовсім вже старих систем). Хоча ці кольори і не виглядають точно один в один із-за особливостей різних моніторів, вони хоч би однозначно розпізнаються всіма системами.
Web-безпечні кольори були вибрані математично, а не внаслідок того, що ці кольори використовуються найчастіше. RGB-коди для безпечних кольорів складаються з нуля і інших шістнадцятиричних цифр, що діляться на три: 3, 6, 9, C (12) і F (15). Крім того, ці цифри завжди використовуються попарно.
Приклад:
#3366FF є безпечним кольором, тому що складається з парних цифр, що діляться на три.
#2255AA не є безпечним, оскільки числа не діляться на три.
#3693CF не є безпечним, оскільки цифри хоч і діляться на три, але не є парними.
Підвищення значень парних цифр, наприклад від 33 до 66, означає 20% підвищення насиченості даного тону.
Багато кольорів окрім шістнадцятиричних мають імена. Наприклад, в таблиці стилів можна написати «color: red». Цікаво те, що лише десять з цих імен кольорів відповідають в точності одному і тому ж коду у всіх браузерах. Здавалося б, щось таке очевидне, як «red» повинне б завжди відповідати коду #FF0000, але, на жаль, це не завжди так. Наприклад, ім’я кольору «brown» відповідає коду #A52A2A в Navigator 7.2 і коду #993333 в Internet Explorer 6. Хоча нові версії Internet Explorer і Firefox краще узгоджуються між собою, все одно безпечніше використовувати шістнадцятиричні коди, а не імена.
Фактично, всі графічні програми і середовища web-розробки пропонують власні версії безпечної палітри. На жаль, ця палітра має суворі обмеження, особливо коли йдеться про тонші і складніші відтінки, які так люблять багато дизайнерів. Отже, що відбувається, якщо ви обираєте колір, що не є web-безпечним? Якщо у відвідувача сайту стоїть досить потужна система, щоб відображувати саме цей колір, то він виглядає належним чином. Якщо ж цбого немає, браузер робить одне з двох: або на власний розсуд міняє колір на найближчий до нього, який він може розпізнати, або використовує дитерінг.
Дітерінг – це змішення пікселів двох різних кольорів з метою створення оптичного обману, аби наше око сприйняло третій, проміжний колір — фактично, відбувається його підміна. Дітерінг на екрані комп’ютера працює за тим же принципом, по якому наше око сприймає окремі кадри, що швидко змінюються, як одне плавно рухоме зображення. Навіть не дивлячись на те, що наше око виконує таке злиття автоматично, зернистість в області дитерінга все одно помітна і відволікає увагу, особливо якщо заливка великої області виконана суцільним кольором. Дітерінг не завжди поганий (інколи його застосовують цілеспрямовано для здобуття особливих ефектів), проте суцільний колір є переважнішим, ніж змішаний.
Є декілька алгоритмів дитерінга. Один з найраніших і найпопулярніших до цього дня — алгоритм Флойда-Штейнберга, розроблений в 1975 р.
Однією з переваг даного алгоритму є мінімізація перешкод зображення, завдяки дифузному процесу; за допомогою дифузних алгоритмів зазвичай вдається отримати зображення, яке набагато ближче до оригінала, чим зображення, отримане за допомогою простіших алгоритмів дитерінга.
— Wikipedia
Із-за цієї проблеми деякі фахівці до сих пір радять дотримуватися web-безпечної палітри. Проте, вона накладає серйозні обмеження: 216 кольорів це не так вже багато для більшості дизайнерів. Може статись, що в такого кольору, який нам потрібен, просто немає в безпечній палітрі.
Це ставить нас перед дилемою: чи слід обмежитися безпечною палітрою з 216 кольорів, аби бути впевненими, що наші кольори не зміняться і не піддадуться дитерінгу у тих користувачів, чиї браузери не можуть розпізнати більшу кількість кольорів? Або радісно і безоглядно вибирати з 16,8 мільйонів прекрасних, дивовижних і виразних кольорів, які все ж можуть побачити на екрані багато, хай і не все, користувачі?
Отже, підіб’ємо підсумки
Фактично, старих комп’ютерних систем з діапазоном 256 кольорів залишилося так мало, що більшість фахівців вже оголошують, що web-безпечна палітра залишилася у минулому. Та все ж, відповідь на питання, чи варто використовувати безпечну палітру, звучить як: «Залежить від обставин». Залежить від того, наскільки значну долю вашої потенційної аудиторії складають користувачі із старими комп’ютерами, що підтримують лише 256 кольорів. Залежить від того, чи заходитимуть на сайт з коммунікаторів або стільникових телефонів, які можуть підтримувати лише 256 кольорів. Навіть для таких користувачів використання безпечних кольорів найбільш важливе на великих поверхнях суцільного кольору в графічних елементах і фонах HTML-сторінок, де більш за все помітні дитерінг або зміна кольору. Якщо жодна з цих умов, не впливає на велику частину вашої аудиторії, то ви можете спокійно використовувати будь-які кольори, які приголомшують вашу уяву.
